zakarpatami (zakarpatami) wrote,
zakarpatami
zakarpatami

Русинська моложава на горі Кремінець збурила шенґенськый мур

Русинська моложава на горі Кремінець присягнула любити свуй народ
и збурила шенґенськый мур

Уже за традиціёв русинська моложава из Подкарпатя (Україна), Словакії і Полщи раз на рік уліті подойме ся на гору Кремінець, што на границі трёх держав и де ся исходят гатары Пряшівськой Руси, Лемковины и Подкарпатськой Руси. Знают прийти на акцію и русины из другых держав – Канады, США, Сербії и др. Моложавна акція пуд гаслом «Карпатські русины – єден нерозділный народ!» усе проходит под покровительством Закарпатського благочинного фонда «Русинська ошкола» (Ужгород), дале и «Русинськой оброды» на Словакії (Пряшово).

Русины из 5 держав – вєдно на верьхови горы

Гора Кремінець символична для русинов и тым, што недалеко од її верьха начинат ся ріка Уж – одна з майбулшых у Подкарпатю. У тому місті покладено памнятный знак...
Третя стріча на Кремінцьови пройшла 10-11 юлия сього року и позберала на верьхови горы молодых и старшых. Были то ініціатор кремінецькых акцій кандидат філолоґічных наук Валерій Падяк, професор, протодекан філософського факультета Пряшовського університета Осип Сіпко, голова окресної пряшовськой орґанізації авторітетной партії «Моst-Hid» Петро Крайняк (мол.), котрі уже трич зучастнили ся в акціях на Кремінцьови. А 83-ручный Дмитро Крішко из Пряшова уж другый раз прийшов на акцію, хоть, обы выйти на верьх (1221 м), треба пройти дгорі пішо веце як 10 км, и то нелегкоє выпробованя и про молодых. Прийшли туй, обы ся стрітити из своїма цімборамы, архітектор із Пряшова Славко Гиряк, выкладач Інститута русинського языка и културы Пряшівського університета Алена Блыхова, из Снины – композитор и співак Крістіан Гуняра, из Свидника співак и ґітаріст Йосиф Кеселіца, из США (штат Вашинґтон) прийшла аспірантка Крістіна Кантін, котра робит над научнов темов, поязанов из антрополоґіёв русинського народа (її родичі походят из села Н. Владича Межилаборського окресу). Из Мексикы прийшла 24-ручна Стефані Сервін, котра як выпускниця Мічіґанського університета (США) зачинат досліджовати проблемы русинського ошколованя на Лемковиніі. Из Сербії прийшов Мілан Падяк, котрый ся учит у русинськів ґімназії Руського Керестура.

«Присягаву любити свуй карпаторусинськый народ!»

Єднов из важных каждорочных акцій Кремінця є присяга выпускникув русинськых ошкол и врученя їм атестатув. (Атестаты вручав протодекан Пряшівського університета О. Сіпко). Одинадцять учеників русинської неділної школы с. Ильниця (близько Иршавы) привела на гору учитель-методист Марія Бойко. (У сьому році выпускниками русинськых школ Подкарпатя стали 45 ошколашув). Туй на поднебеснуй высоті на очах старшых русинув моложава дала клятву любити свуй народ. Урочисто звучали слова клятвы: «Я, выпускник русинськой школы, идучи у шырокый світ, перед лицём своїх учителів и своїх старшых братів и сестер, туй – на горі Кремінець, де ся сходят історичні гатары Пряшівськой Руси, Лемковины и Подкарпатськой Руси и де жыют руснакы, лемкы и русины, присягаву: быти чесным; любити свій карпаторусинськый народ, ніґда го не полишати у біді; любити свуй край, свою отцюзнину Карпатську Русь; любити свою материнську бесіду, не ганьбити ся говорити и писати по русинськы; быти вірным завітам нашого славного будителя Александра Духновича и усе памнятати на його слова: «Я русин был, єсмь и буду!». Присягаву!». Участникы акції по тому заспівали выпускникам русинської ошколы «Многая літ!».

«Уповіч «Ніт!» шенґенськым мурам помежи карпатські русины!»

Далшов акціёв на горі стало збуреня символічного шенґенського мура. Из часу шыреня Європськой Унії и падіня берлінського мура такым новым муром межи Європов и Українов став Шенґенськый мур, што пофалатовав русинськый народ, єдна часть котрого (як то русины Словакії, Полщи, Мадярщины, скоро и Румуниї) жыє у Шенґенськів зоні і може доста легко (без візы) ходити на Україну, а подкарпатські русины у Закарпатськів области такого права не мавут, не слобідно їм ходити до своїх братів и сестер, мусят дустати шенґенську візу, а то, як знаєме, доста комплікована процедура, а до того треба за візу платити до 30 євро!!! И самі стрічі русинської моложавы из многых держав на Кремінцьови зачали ся як провба стрічатися без того, обы выбавити візы!
Учасникы акції «Уповіч «Ніт!» шенґенськым мурам помежи карпатські русины!» по єднів циглі порозберали мур. Каждый, ко змітовав из мура циглу, мотивовав, чом він тото робит. Дало ся чути: «Мы – єден нерозділный народ!»…, «Нихто не має права нас розділяти!»…, «Мы днесь розділені шенґенськым муром, як то было по войні, коли німецькый народ розєднав берлінськый мур»… Учасникы акції фалаткы шенґенського мура на памнятку за акцію загнали лідерам європськых держав, прийняли Кремінецьке проголошеня до держав Європы и Україны увести безвізовый режим діла жытелів Карпатської Руси, а в Україні – вызнати народность «русин». Окреме русины убернули ся ид канцлерові Німечины Анґелі Меркель и президентові державы Крістіану Вульфу як представителям німецького народа, котрый знає, што то значит жыти по два бокы ідеолоґічного мура, не мати права видіти родичув, не стрічати ся из родинов, ци й быти убитым за то, же ты ся наміряв перескочити тот мур. Русинська моложава просит п. А. Меркель ініційовати в Європськів Унії процесы демонтажа «шенґенського мура», котрый, як то даколи было из німецькым народом, днесь фалатує карпаторусинськый народ.

Нуч на Кремнцьови

Де ся сходят молоді люде – там ушытко весело и інтересантно. Так то было и на Кремінці. Ищи до того, як ся пудняти на верьх, участникы из Подкарпатя по путьови нащивили деревляну церкву 18-го столітія у с. Соль, увиділи фортифікаційні укріпленя так назіваної «Лінії Арпада» из часув Другої світової войны у с. Жорнава, посітили могилу польського підполковника из часу Першої світової войны на Жорнавському ділові, айбо май інтересантнов была стріча из 1300-річным стужицькым дубом. Діти обключили го руками, обы ся так символічно прихылити ид сивів старині русинського світа.
На горі Кремінець участникы акції провели нуч і стрітили сонце. Нуч на Кремінцьови – то ватра до неба, то співанкы пуд ґітару до рана, бесіды на вшелиякі темы… и гордость за свуй карпаторусинськый народ, якый не розділят ниякі муры и політичны режимы.

Валерій ПАДЯК,
голова правліня ЗОБФ «Русинська ошкола»,
кандидат філолоґічных наук,
член Світовой академії русинськой културы

 

На знимках:
новый "Шенгенськый мур" – на Кремінцьови
Крістіна Кантін из США помагала русинам збурити шенґенськый мур;
общоє фото на памнятку за «Кремінець – 2010».
грубезный 1300-літній дубище у селі Стужиця! Обы го обключити руками, треба холем двадцять чоловік;
коло ватры довго співали и русинські, и инакші пісні.

http://rusyn.com.ua/?rl=news&arch=0&num=3


Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments